Схема аналізу складного безсполучникового речення

1.     Аналізоване речення.

2.  Яке це речення за метою висловлювання, емоційним забарв­ленням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне).

3.     Безсполучникове. Яка інтонація є засобом зв'язку?

4.     Кількість частин, що входять до складу речення (виділити кожну з них)

5.   Речення з однотипними (однорідними) частинами, з різнотип­ними (неоднорідними) чи ускладненого типу?

6.     Які смислові відношення існують між частинами складного безсполучникового речення з однотипними частинами (перелік одноча­сних чи сумісних явищ, перелік послідовних у часі явищ, зіставлення чи протиставлення явищ)?

7.  Яку підрядну частину нагадує собою одна з  ча­стин прогнозованого безсполучникового речення з різнотипними час­тинами (з'ясувальне, часове, способу дії, умови, мети тощо)?

8.  Якими засобами виражені смислові і синтаксичні зв'язки між  частинами речення (співвідношення часових, видових і способових форм дієслів — присудків, порядок розташування  частин, спільний другорядний член, наявність у наступній ча­стині співвідносного займенника чи прислівника, наявність у першій ча­стині слова, що потребує пояснення)?

9. Перша  частина (аналіз за схемою простого ре­чення: двоскладне, односкладне (тип односкладного); поширене; по­вне, неповне: головні і другорядні члени речення (аналізуються за схе­мою синтаксичного розбору простого речення), словосполучення (від­ношення і зв'язки).

10.  Друга  частина.

11. Розділові знаки у складному безсполучникову реченні.

12.  Схема речення..

 Зразок 

1.     Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани... (О.Гончар).

2.     Розповідне, неокличне.

3.   Безсполучникове, бо засобом зв'язку  частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність.

4.    Речення складається з двох  частин: 1) Відбились зорі у воді; 2) Летять до хмар тумани.

5.     Речення з однотипними частинами.

6.    Між  частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ)

7.     Частини з'єднані між собою, крім інтонації, спів­відношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.

8.  Перша  частина співвідноситься з двоскладним, поширеним, повним, неускладненим простим реченням. (Головні і другорядні члени речення, словосполучення аналізуються за схемою син­таксичного розбору простого речення).

9.     Друга  частина (аналіз за схемою простого речен­ня).

10.  Частини речення відділяються між собою комою

11. Схема: [   ]_, [   ].